1. Новини
  2. / Головне
Ірина Констанкевич: «Неосвічене суспільство вигідне тим, хто прагне маніпулювати і керувати ним!»

Ірина Констанкевич: «Неосвічене суспільство вигідне тим, хто прагне маніпулювати і керувати ним!»

25 жовтня 2016, 12:45 Головне Роздрукувати

Інтерв’ю народного депутата для жовтневого номера газети «УКРОП»

Лише восени прийшовши до парламенту, народний депутат України від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» Ірина Констанкевич відразу розпочала роботу над перспективами та якістю вітчизняної освіти, над якою сьогодні нависло чимало серйозних загроз.

«Освіта – стратегічна сфера, а ми її не підтримуємо, що дуже чітко простежується у проекті держбюджету на наступний рік. Такі речі видно неозброєним оком. Хронічне недофінансування вбиває українську освіту», – вважає Ірина Мирославівна. І у мене немає підстав їй не вірити: освітянка, доктор філологічних наук і донедавна завідувач кафедри в університеті, – всі «профільні» проблеми вона знає не з чуток. Саме про них ми і спілкувались напередодні чергового обговорення проекту держбюджету-2017.

 

«ХТО ЕКОНОМИТЬ НА ШКОЛАХ – БУДУВАТИМЕ ТЮРМИ»

Нині освіта і наука є вузловим центром багатьох наших проблем, а виконавча влада цього не розуміє, – констатує Ірина Констанкевич. – Кілька років тому я знайомилася з освітою Норвегії. Вразили не лише умови, в яких навчаються та розвиваються діти, а й діяльність спілки роботодавців. Саме вони вивчають суспільні зміни й аналізують потреби, виробляють стратегію на ринку праці та диктують вимоги до фахівців. При цьому вкладають в освітню індустрію величезні кошти! Навчання впродовж життя – там це не декларативне гасло, а реакція на виклики суспільства, і тому дослідні інститути розробляють освітні програми для тих, кому за 40, 50, 60, для людей з інвалідністю та емігрантів, аби вони мали можливість самореалізуватися, бути ефективними у суспільному житті.

У сусідній Польщі – безліч навчальних закладів, в яких молодь здобуває робітничий фах. Дедалі більше «вербувальників» звідти приїжджають і на Волинь, Львівщину та запрошують наших уже й 9-класників на навчання, забезпечують їх гуртожитком, стипендією тощо. І це невтішна для нас тенденція, бо молодь масово виїжджає за кордон: вже понад 30 тисяч українців навчаються в Польщі. А їдуть, бо на батьківщині не забезпечуються умови для навчання, подальшого працевлаштування тощо.

– Але в Україні теж є профтехосвіта.

– Вона ледь жевріє, інерційні процеси. Фінансування профтехосвіти переклали на місцеві бюджети, більшість з яких не подужає утримувати ці заклади у 2017 році. Це приховане нищення професійно-технічної освіти, тоді як треба найперше розвивати матеріально-технічну базу цих навчальних закладів, придбати сучасне обладнання, адаптувати до потреб часу програми, гарантувати пристойні стипендії учням та можливість знайти роботу після випуску.

– З середньою освітою ситуація краща?

– Теж непроста. Задекларовані радикальні реформи, зокрема перехід на 12-річну освіту. Зміни потрібні, з огляду на інтенсивний розвиток суспільного простору, але вони мають гарантуватися реальними коштами. Реальними! А їх у «дірявому» бюджеті немає і на 2017 рік, і далі – на 2018-й, коли офіційно стартуватиме реформа.

Директори шкіл, педагоги занепокоєні, як функціонуватимуть так звані освітні округи, опорні школи, що станеться з малокомплектними сільськими закладами. Є безліч нарікань на якість підручників: школярі 4-х, 7-х, 8-х класів забезпечені ними лише частково…

– У проекті бюджету-2017 закладені адекватні видатки на гуманітарну та соціальну сфери?

– Катастрофічно недостатні! Економити уряд планує на освіті, медицині, соціальній сфері. З останніх новацій влади – на місцеві бюджети перекладається фінансування не лише профтехосвіти, а й утримання шкіл, лікарень. Освітня субвенція забезпечить лише зарплатню вчителям, а бібліотекарі, лаборанти, технічний персонал – це ляже на плечі місцевих бюджетів. Наскільки це реально... час покаже. Я вважаю, що слід мати об’єктивні дослідження економічних показників фінансової спроможності місцевих бюджетів узяти на себе зобов’язання держави.

Скажу, можливо, непопулярну для політика-початківця річ: давати з держбюджету кошти на партії та при цьому відбирати їх в освіти, медицини – це гріх! Ми знімаємо дах у будинку, в якому повинні жити! Як казав Бісмарк, «хто економить на школах – будуватиме тюрми».

Освіта, медицина, соціальна сфера у нас і досі не в пріоритеті: є наміри скасувати стипендії, суттєво скоротити витрати на науку, закрити чимало науково-дослідних інститутів… Неприпустимо нищити науковий потенціал країни (в якій, до речі, була написана перша кібернетична енциклопедія)! А через мізерну зарплатню Академія наук лише за останні кілька років втратила понад 5000 науковців.

Нинішня освіта у будь-якій своїй ланці – від дошкільного виховання і до науки – через хронічне недофінансування стала маргінальною.

 

ОПТИМІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ ЧИ ЇХНЄ ЗНИЩЕННЯ?

– Реформа освіти передбачає так звану оптимізацію сільських шкіл. Це правильний крок?

– На жаль, маємо «ножиці» між задумами та їх реалізацією, дуже багато викривлень. Тому ця «оптимізація» часто зводиться просто до закриття малокомплектних (менше 25 учнів) навчальних закладів у селах. В Україні, до речі, 65% шкіл – сільські, і в них навчається третина (!) наших школярів. Я відвідала чимало таких шкіл, які збиралися закривати на Волині, – в 95% випадків це призвело б до вмирання самих сіл. І так здебільшого по всій країні. Тому наша позиція – початкову освіту діти мають отримувати там, де живуть. Середню – там, де існують належні умови, матеріально-технічна база, спортзали, класи фізики, хімії, інформатики, автобуси для довезення, дороги тощо.

Внаслідок децентралізації кошти переважно акумулюються в містах. Тож діти в селі не винні, що мають значно гірші умови. На сільській освіті не варто економити – навпаки, треба компенсувати їм відсутність цих умов. Укропівцям на Волині вдалося відстояти 12 початкових шкіл.

Кому вигідне неосвічене суспільство? Тим, хто прагне маніпулювати й керувати ним! Та й взагалі, вирішувати проблеми, які існують у державі, за рахунок медицини й освіти – це великий злочин! До того ж, економлячи тисячі гривень зараз, держава втрачає мільйони в майбутньому.

І наша укропівська команда докладе усіх зусиль, аби цього не трапилося.

 

 

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook