1. Новини
  2. / Головне
Світ за тиждень 10 – 14 вересня 2018 року

Світ за тиждень 10 – 14 вересня 2018 року

14 вересня 2018, 15:01 Головне Роздрукувати

Фонд «Майдан закордонних справ» продовжує спільний з політичною партією «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» проект «Світ за тиждень».

Головні події: Росія – «миролюбна» держава, принаймні так стверджував Путін на наймасштабніших військових навчаннях за понад 30 років; спочатку повернення територій, а потім – мирна угода з Японією; політика Орбана здобула «визнання» у вигляді дисциплінарних заходів ЄС; пенсійне незадоволення та брутальні дії російських силовиків проти протестувальників не є підставою для революції; Швеція потрапила у смугу політичної невизначеності; мрії про емансипацію Європи без згадки про найбільшу загрозу; уряд Туреччини почав реагувати на економічну кризу не лише риторично; консенсусу в Конгресі щодо бюджету посприяли погрози Трампа.

«Росія миролюбна держава, у нас немає й не може бути агресивних планів», – заявив Путін у ході найбільших з часів холодної війни навчань, що проводились цього тижня. Взагалі, окрім анексії Криму, війни на Донбасі та в Сирії, Росія постійно здійснює провокаційні маневри за допомогою своєї стратегічної авіації – обльоти кордонів НАТО, напевно, тішать великодержавні струни загадкової російської душі. Крім того, безперервно проходять військові навчання, зокрема на західному напрямі, з порушенням Віденського документа, що регламентує такі заходи з метою зменшення напруги та поглиблення довіри. «Схід-2018» не є порушенням угод із Заходом, хоча має на меті показати ведмежі зуби, передусім Вашингтону. І не з натяком те, що російська армія здатна завдати поразки американській, а ніби з акцентом на стратегічному наближенні до Китаю. Втім, уся стратегічна риторика, продаж сучасної зброї та залучення інвестицій є радше реакцією на санкційний тиск і бажанням «продати» свою необхідність Америці, яка вважає Китай стратегічним суперником. Усім очевидно, що таке «партнерство» не може бути рівним, тим більше стратегічним з огляду на розрив у демографії, економічному та технологічному розвитку, включно з оборонною сферою.

У Токіо відкинули несподівану пропозицію Путіна про підписання до кінця цього року мирної угоди. Попри те що для діючого прем’єра Японії цей договір є серед трьох найбільших пріоритетів (двома іншими є повернення північних територій та узаконення збройних сил у конституції), без владнання територіальної суперечки він не матиме сенсу.

Євродепутати проголосували за безпрецедентне рішення – дисциплінарні заходи щодо Угорщини, прем’єр-міністра якої звинувачують у тиску на медіа, етнічні меншини, а також у наступі на верховенство права. До нього є ще претензії стосовно деформації конституційної та виборчої систем, порушення приватності та захисту даних, обмеження права на самовираження й релігійних свобод, обмеження академічних свобод та права на зібрання. Втім, до призупинення права голосу в ЄС навряд чи дійде, адже такий крок може заблокувати Польща, яка сама перебуває під гострою критикою за майже такі ж порушення принципів Євросоюзу.

На тлі зростання цін, підвищення ПДВ до 20% та пенсійної реформи, проти якої виступає переважна більшість росіян, рейтинг Путіна знизився до 65-70%. Втім, брутальне поводження з протестувальникам проти підвищення пенсійного віку, зокрема з підлітками, хоч і обурило «прогресивні верстви» російського населення, та не переросло у щось, що могло б загрожувати його владі. Фактична відсутність громадянського суспільства на фоні злагодженості та відгодованості силовиків, а також підконтрольних їм організацій – від ліваків до фашистів – не дають шансу на революційні зміни і, схоже, умови для бунту поки теж не дозріли.

У Швеції пройшли загальні, регіональні та муніципальні вибори. Обидва системні блоки, лівоцентристський (правлячий) та правоцентристський (опозиційний) набрали рівну кількість голосів, що не дозволить їм самостійно, без залучення сторонніх союзників створити правлячу коаліцію. Водночас основною інтригою виборів стали несистемні ультраправі Шведські демократи, які покращили свій попередній результат майже на 5%, чим перетворили себе на одного з ключових гравців у внутрішній політиці. Спрацював чинник біженців, серед яких за шість років дозвіл на проживання отримали 400 тис. осіб (другий після Німеччини показник). Тож Швеція, яка певною мірою підтвердила загальноєвропейський тренд зростання популізму та правих настроїв, потрапила у період політичної невизначеності.

Не інакше як знущанням стала телепостановка пропагандистського каналу «Раша Тудей», що показав інтерв’ю з двома росіянами, яких британська влада звинуватила у причетності до отруєння хімічною зброєю колишнього співробітника ГРУ Скрипаля та його доньки, що призвело до ненавмисного вбивства громадянки Сполученого Королівства. Легенда про те, що ці два шанувальники архітектури приперлися з Москви до Лондона, а потім ще й двічі здійснили півторагодинну подорож до Солсбері заради того, щоб побачити «Солсберзький» собор та його «годинник», не витримує жодної критики. Тож на Москву очікує нова хвиля санкційного тиску, адже очевидно, що ані визнавати свою провину, ані допускати слідчих та спеціалістів до об’єктів, де виготовлялась та зберігалась хімічна зброя, там не збираються.

Президент Єврокомісії виступив з промовою щодо стану Євросоюзу. Ключовою ідеєю звернення є те, що «настав час для європейської суверенності». Симптоматичним є те, що до такого кроку європейці дійшли не шляхом еволюції мислення і, відповідно, політики, а завдяки зовнішнім обставинам, що змінилися. Погіршення взаємин з адміністрацією Трампа, необхідність приймати непопулярні рішення щодо більшої відповідальності за власну безпеку спричинили зміну риторики. Втім, спіч красномовно оминає найбільшу небезпеку континентові – Росію, яка послідовно здійснює агресивну зовнішню політику та має мету роз’єднати об’єднану Європу.

Після років штучного стримування облікової ставки, що, серед іншого, стало причиною турецької економічної кризи (інфляція 18%, падіння вартості ліри – майже 40% з початку року), Ердоган пішов-таки на її підвищення до 24%. Войовнича риторика між ним і Трампом вщухла, а незадоволення діями Росії та її союзників у Сирії дає невеличку надію на нормалізацію взаємин зі Сполученими Штатами.

Республіканське керівництво ключових бюджетних комітетів Сенату та Палати представників дійшло згоди щодо проекту кошторису на наступний рік. Аби Трамп не спекулював на питанні призупинення фінансування уряду, зокрема й Пентагону, вимагаючи реалізації своїх забаганок (на відміну від України, де неприйняття бюджету лише означає видатки на рівні 1/12, у США фінансування припиняється взагалі), конгресмени поєднали в тексті приємні й не дуже речі. Так, важливим для очільника Білого дому напередодні виборів до Конгресу моментом є не лише збільшення видатків на оборону, а й те, що це відбудеться вчасно (уперше з 2008 року). Разом з тим, у пакеті з приємністю закладено й важливі для демократів видатки на охорону здоров’я та інші соціальні програми.

 

Олександр Хара, дипломат, експерт фонду «Майдан закордонних справ»

Прокоментуй цю новину у соціальних мережах Facebook