Ідеологічна платформа

НАША ІДЕОЛОГІЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТИЗМ

ПАТРІОТИЗМ – ФУНДАМЕНТ МАЙБУТНЬОГО

Ми – об'єднання патріотів України.

Нас об'єднує любов до своєї країни та її народу – незалежно від національності кожного з нас, мови, віросповідання, соціального походження, роду занять або рівня матеріального добробуту. 

Ми любимо своє, втім відкриті й іншому. Ми цінуємо традиції, але спрямовані в майбутнє.

Наш патріотизм – це свідоме рішення жити й працювати для України. Це готовність захищати свою країну всіма силами. Це особиста громадянська відповідальність за сьогодні та завтра.

Задля збереження країни ми повинні зробити те, з чим не впоралися політичні вожді й еліти протягом попередніх 24 років.

Наш патріотизм – це рішучість, воля та здатність змінити країну на краще.

НАШІ ЦІННОСТІ

  • Патріотизм
  • Гідність
  • Свобода
  • Справедливість
  • Відповідальність

НАШІ ПРИНЦИПИ

  • Право власності як основа
  • Закон як гарантія
  • Етика як підтримка

НАШІ ЦІЛІ

Сильна, незалежна, справедлива й успішна українська держава, що діє від імені народу і на користь народу.

Гідність кожної людини і рівність усіх громадян перед законом.

Справедливість стосовно людини, незалежно від її національності, мови спілкування, віри, соціального статусу та рівня доходів.

Чесна, відкрита й відповідальна влада. Лише український народ може бути засновником держави. У цій якості народ має законне право вимагати від влади працювати по правді та Божим заповідям.

Держава на основі соціальної рівноваги та справедливості і на користь більшості. А не ради правлячої меншості.

Потужна армія, добровольчий корпус і сили територіальної оборони, здатні захистити українську державу. Без професійної армії та підготовленого народного резерву Україні не вистояти й не вижити. 

Впливова держава на мапі світу, здатна відстоювати свої інтереси. Україна – як повноцінний гравець у зовнішній політиці, а не жертва.

Активні громадяни і впливові громади.

Соціально відповідальний національний бізнес.

Збереження наших культурно-історичних цінностей і дбайливе використання унікальних природних ресурсів України.

ВІД СВАВІЛЛЯ ЧИНОВНИКІВ – ДО ВЛАДИ ГРОМАДЯН

Наше головне завдання – побудова в Україні нової держави шляхом повного демонтажу бюрократичної корупційної Системи, яка руйнувала країну протягом 24 років.

Нинішня українська держава була побудована на мріях людей, але не для людей.

Держава та її закони створювалися для загарбання чиновниками економічних активів, грабування національного бюджету й утримання влади в своїх руках. Фактично української держави вже не існує – замість неї країною править злочинна Система.

Ця паразитарна Система від самого початку прагнула заволодіти абсолютно всім, що може створювати країна.

Задля збереження себе у владі Система оголосила війну суспільству, відбираючи у нього країну.

Система була готова вбивати заради збереження влади. 

Майдан переміг у бою, але Система збереглася. Народилася політична нація, втім держава так і залишилася старою – власністю постколоніальної бюрократії.

Ось чому і сьогодні українцям національне багатство не належить. Те, що їм дістається після «дерибану» чиновниками та олігархами, – просто подачки.

Це означає: Революцію не завершено. Система, як і раніше, грабує країну. Вона бореться за своє виживання, а отже – за збереження корупційних порядків.

Революція завершиться у будь-якому випадку – або шляхом повстання народу, або шляхом політичного переходу влади від чиновників до громадян. 

Перший шлях несе небезпеку російської окупації. Тому ми виступаємо за мирний політичний процес, який дозволить виконати головне завдання Революції.

Ми встигли переконатися: зміна особистостей при владі нічого не вирішує. Реформатори-одинаки, чесні та принципові люди нічого не зможуть змінити, навіть якщо займатимуть високі посади, адже Система їх ламає та поглинає. Систему влади в Україні треба міняти цілком. Без цього неможливе виживання країни, держави та народу.

Справедливість візьме гору лише тоді, коли нинішню Систему буде демонтовано і владу в країні отримають відповідальні громадяни. 

Коли фундаментальні права людини і громадянина – від права на життя до права на власність – будуть надійно гарантовані новою Конституцією та забезпечені новим законодавством.

Громадянське суспільство, що складається з людей, котрі створюють національне багатство своєю чесною працею, має отримати законні та дієві механізми контролю над владою на усіх рівнях. Саме тоді воно зможе побудувати нову державу – не для чиновників і олігархів, а для себе, своїх дітей та онуків.

ТРИ КРОКИ ДО НОВОЇ ДЕРЖАВИ

Крок перший: повне очищення влади

Ми повинні закликати до відповіді тих, хто протягом 24 років наживався на корупційній Системі. Винні мають понести суворе покарання і назавжди бути усунені від прийняття рішень. Державний апарат і політичні партії мають бути повністю очищені від спадщини злочинної Системи.

Усі без винятку чиновники, що обіймають чи обіймали коли-небудь керівні пости в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, а також судді повинні пройти перевірку на відповідність доходів їхніх сімей посаді, яку вони обіймають. А тим, хто збагатився завдяки корупційним схемам, треба заборонити роботу в державному апараті.

Цих чиновників замінять нові державні службовці, яких прийматимуть в принципово новий держапарат на відкритих конкурсах і після курсів професійної підготовки державного та місцевого управління за найкращими світовими стандартами.

Всі нинішні політичні сили повинні пройти перереєстрацію згідно з чіткими критеріями:

  • прозорість фінансової звітності партії,
  • діючі партійні організації в 2/3 регіонів країни з офіційно прийнятими на роботу співробітниками штабів усіх рівнів,
  • обов'язкова участь партій у виборах всіх рівнів.

Партії повинні конкурувати не тільки за голоси виборців, а й за фінансову підтримку.
При нинішньому вкрай низькому рівні довіри громадян до партій ми вважаємо неприйнятною ідею державного фінансування партій.
Партії повинні проводити відкриті кампанії із залучення внесків (фандрайзинг), які, нарівні з голосуванням на виборах, визначать ступінь довіри громадян до партійних програм.

При цьому будуть встановлені чіткі обмеження щодо розміру пожертвувань фізичних та юридичних осіб у партійні фонди, обмеження на політичну рекламу в медіа та на зовнішніх носіях.

Порушення нових правил функціонування політичних партій призводитиме до остаточного анулювання реєстрації та заборони посадовим особам партії займатися в майбутньому політичною діяльністю.

Крок другий: Нова Конституція і «обнуління» законодавства

Нинішня Конституція стала засобом розподілу влади між різними частинами Системи. Вона не здатна забезпечити громадянам ані свобод, ані прав.

Необхідно розпочати конституційний процес, в рамках якого повинні бути сформульовані основні положення суспільного договору, який відповідає сучасному співвідношенню суспільних сил, і конституційної доктрини, яка містить базові принципи всієї правової системи.

Принципи і положення суспільного договору і конституційної доктрини повинні лягти в основу нової Конституції України.

Її головним завданням має бути реалізація прав та свобод людини і громадянина, а не забезпечення функціонування державної системи. Держава не може визначати обсяг прав людини, а навпаки – права та свободи людини і громадянина визначають, якою має бути українська держава.

Реалізація фундаментальних прав та свобод людини і громадянина повинна бути захищена і забезпечена нормами прямої дії Конституції.

Нова Конституція повинна бути написана Конституційними зборами, делегати яких більше ніколи не зможуть ані бути обраними до представницьких органів влади, ані працювати у виконавчій владі.

Більшість нинішніх законів написані лише для прикриття корупційних схем або для обмеження прав і свобод громадян.

Тому все чинне законодавство слід поетапно «обнулити» і замінити шляхом кодифікації.

Нове законодавство України має зводитися до 12–15 Кодексів, написаних простою та зрозумілою кожному громадянину мовою, що не допускає жодного подвійного тлумачення.

Його повинні розробити незалежні юристи, експерти і професійні фахівці, які будуть захищені від впливу влади, олігархічних кланів і чиновників.

Розробники кодифікованого законодавства також повинні бути позбавлені права обіймати в майбутньому будь-які посади у представницькій або виконавчій владі.

Крок третій: Очищення активів і перезапуск економіки

Протягом одного року всі промислові підприємства, які розташовані й працюють на території України, мають стратегічне значення для економіки і національної безпеки, а також критичне значення для забезпечення життя людей на певних територіях, повинні бути зобов'язані відкрити своїх кінцевих бенефіціарів і провести обов’язкове розміщення контрольних пакетів своїх акцій – спочатку на вітчизняних, а потім і на світових фондових біржах.

Це і є реальна деолігархізація економіки й держави, що дійсно є вимогою суспільства.

Жоден власник або інвестор не може мати можливості просто зупинити роботу підприємства, від якого залежать життя людей і соціально-економічна стабільність країни.

У разі рішення власника закрити підприємство, що належить до таких категорій, держава повинна мати право і можливість ввести професійне тимчасове управління на період націоналізації.

Після націоналізації тимчасове управління має змінюватися постійною керуючою компанією, вибір якої здійснюється згідно з відкритими і прозорими конкурсними умовами.

До управління державними активами повинні залучатися міжнародні управляючі компанії, що мають високий рейтинг і ділову репутацію.
Однією з конкурсних умов при залученні управляючої компанії завжди має бути обов'язок забезпечити працівникам підприємства стабільні зарплати і соціальні пакети.

Вкрадені Системою й олігархами, які входили до її складу, активи української економіки необхідно повернути в національну власність.

Їхніми власниками –  від імені та в інтересах народу України – мають стати Суверенні та Пенсійні фонди. Таким чином всі громадяни стануть співвласниками значної частини національної економіки (за прикладом Швеції, Норвегії, Сінгапуру та низки арабських держав).

На базі повернутих підприємств нова держава повинна побудувати великі вертикально інтегровані бюджетоутворюючі компанії. Контрольні або блокуючі пакети в цих підприємствах мають належати державі, решту треба продати на вітчизняних і світових фондових біржах.

Доходи цих компаній підуть на забезпечення соціальних зобов'язань держави перед громадянами.

Передусім в національну власність мають повернутися підприємства й активи, що належать російським власникам, які підтримали ідеологію «русского мира» та/або агресію проти України, без відшкодування вартості. Країна-агресор повинна заплатити за війну.

Незаконно приватизовані підприємства необхідно повернути в національну власність шляхом викупу державою – за ціною купівлі та компенсацією за доведені інвестиції. Викуп може здійснюватися як грошима, так і державними борговими зобов'язаннями.

Стратегічно важливі підприємства, які необхідні для створення державних бюджетоутворюючих компаній і які були чесно куплені власниками на вторинному чи фондовому ринку, мають бути викуплені державою за ринковою вартістю.

Для підвищення ефективності роботи державних компаній управління ними має бути передане міжнародним керуючим компаніям з бездоганною репутацією, які працюють в умовах прозорої звітності та зацікавлені в підвищенні прибутковості.

Викуп активів може здійснюватися за рахунок державних боргових зобов'язань (облігацій, бондів та інших інструментів). Такий борг не ляже на плечі народу і майбутніх поколінь, як це робить влада сьогодні. Його можна буде поступово погашати за рахунок прибутку цих нових компаній.

Природні багатства України та її промисловий потенціал усе ще дозволяють створити такі компанії в низці ключових галузей:

  1. Національна гірничо-металургійна компанія.
  2. Національна нафтогазова компанія.
  3. Національна енергетична компанія.
  4. Національна хімічна компанія.
  5. Національна аграрна компанія
  6. Національна транспортна компанія.
  7. Національна компанія оборонної промисловості.

Навіть зараз, в умовах кризи, такі компанії можуть давати мільярди доларів чистого прибутку.

При цьому робота даних компаній повинна відповідати фундаментальним принципам міжнародного антимонопольного законодавства і сприяти зростанню конкуренції в цих галузях економіки.

НОВА ДЕРЖАВА УКРАЇНА

Нова Україна – це держава соціальної ринкової економіки, на базі синергії державного та приватного секторів, з мінімальним і підконтрольним суспільству державним апаратом, ефективним управлінням державними активами, професійною армією, збалансованою системою соціальних гарантій, сприятливим і привабливим інвестиційним кліматом.

Головні творці нової України, головна її цінність – люди, людський капітал. Держава має бути такою, щоб кожен громадянин мав можливість реалізувати свої таланти на користь суспільства та знайти гідне його місце в соціальній піраміді.

На ці цілі має спрямовувати зусилля держава – від системи освіти до принципів найму держслужбовців.

Потрібні революційні зміни в системі управління – перехід на формат публічної політики та адміністрування, а також створення нового класу управлінців, котрі працюють за найкращими світовими стандартами.

Корупційні зв'язки будуть розірвані, якщо призначення в органи виконавчої влади відбуватимуться за умови відкритих конкурсів з чіткими правилами та громадським контролем.

Для протидії відновленню корупційних механізмів державні службовці повинні отримувати гідну матеріальну та нематеріальну мотивацію.

Робота державних управлінців і службовців повинна публічно оцінюватися відповідно до чітких показників ефективності – KPI.

Знищення корупції  

Корупція як злочин має бути прирівняна до зради Батьківщині. Вона повинна каратися жорсткими заходами – аж до застосування вищої міри покарання. Власність корупціонера має підлягати конфіскації.

Корупціонерам має бути оголошений режим нульової толерантності, з невідворотним і жорстким покаранням за доведені злочини.

Але найголовніше в боротьбі з корупцією – це створення чесної та незалежної судової системи і ефективних правоохоронних органів, це –  реформа законодавства та державних інститутів, створення таких державних механізмів і процесів, коли закони працюють для всіх, а також достойна мотивація державних службовців.

Тоді громадянам і бізнесу стануть доступні державні послуги – без використання неофіційної «допомоги» державних службовців.

Одночасно з цим ми повинні знищувати можливості для розвитку і поширення корупції. Це означає:

  • дерегулювати економіку, скоротивши до мінімуму кількість дозволів, для чого слід перевести процес їх отримання виключно в електронну форму. Дозволи, які не можна ліквідувати, повинні отримуватися шляхом повідомлення;
  • скоротити державний апарат;
  • зробити цілком прозорим процес державних закупівель;
  • вести моніторинг витрат чиновників та членів їхніх родин.

 

Державна система

Роль центральної влади має зводитися до ролі чесного арбітра та гаранта забезпечення прав і свобод людини.

Україна повинна стати парламентською республікою.

Тому в новій державі, після закінчення перехідного періоду, пост Президента слід обмежити представницькими функціями.

Президент країни не може бути членом, а тим більше – головою політичної партії. І жодна партія чи блок не можуть використовувати ім’я президента у своїх цілях.

На перехідний період повинен бути прийнятий чіткий механізм – Закон України «Про Тимчасові слідчі комісії», що забезпечує процедуру імпічменту Президента. 

Кількість депутатів усіх рівнів необхідно суттєво скоротити.

Кількість депутатів Верховної Ради України не повинна перевищувати 300, депутатів місцевих рад у містах з населенням 500 тис. – 1 млн. людей не повинна перевищувати 50, депутатів рад у містах та районах з населенням 100–500 тис. осіб не повинна перевищувати 30, депутатів рад у містах і районах з населенням 50–100 тис. осіб не повинна перевищувати 20.

Районні ради у містах повинні бути ліквідовані.

У цілому, кількість депутатів місцевих рад має визначатися рішеннями місцевих громад на місцевих референдумах.

У разі відповідного рішення Конституційних зборів, яке підтримав загальнонаціональний референдум, в Україні може бути започаткований двопалатний Парламент, в якому нижня палата представлятиме всю країну за принципом представництва від певної кількості виборців, а верхня – регіони країни за принципом рівного представництва (2 депутати ) від кожної з областей.
Рівне представництво областей допоможе утвердити принципи децентралізації та рівних прав територій незалежно від кількості населення. 

Необхідно покласти край «квотному» принципу розподілу державних посад для партійних висуванців. Політика не повинна впливати на професійну діяльність у сфері державного та місцевого управління. Верховна Рада формуватиме Кабінет міністрів України та інші органи виконавчої влади.

Партії, які перемогли на виборах до Верховної або місцевих рад, можуть призначати своїх представників на посади, що дозволяють реалізовувати ті чи інші політики та стратегії розвитку країни і територій.

Але корпус державних управлінців, відповідальних за виконання необхідних державі процесів і процедур, має бути незалежним від політичного впливу.

Державний апарат, своєю чергою, не впливатиме на ухвалення політичних рішень.

Кількість державних службовців має кардинально зменшитися – водночас з істотним підвищенням посадових окладів для тих молодих людей, котрі посядуть місце старої номенклатури.

Штатні розписи апарату місцевого самоврядування будуть затверджуватися рішенням місцевої громади на місцевих референдумах з урахуванням розмірів бюджету місцевої громади.

Громадяни повинні отримати право безпосередньо впливати на процес ухвалення рішень органами влади всіх рівнів, у тому числі – через запровадження механізму електронних петицій, а також шляхом надання реальних повноважень і права вето громадським радам при органах влади всіх рівнів.

Це право має бути забезпечене, зокрема, достатнім гарантованим правом кожного громадянина на доступ в Інтернет за рахунок держави.

Децентралізація

Наша принципова позиція є однозначною: повноваження – в міста, селища і села.

Максимум влади повинен переміститися на рівень місцевих громад.

Центральна влада має займатися виключно питаннями національної безпеки і оборони, а також забезпечувати рівний доступ до соціальних благ, які створюються за рахунок загальнонаціонального багатства.

Ми забезпечимо громадам право вільно розпоряджатися щонайменше 80% коштів, які заробляються на їхніх територіях. 

Суди і правоохоронна система

Україні потрібна нова правова, судова та правоохоронна системи, що служать насамперед інтересам громадян, а не тим, хто при владі.

Необхідно забезпечити повну незалежність судової системи від політики, при створенні ефективних і жорстких механізмів професійного, антикорупційного та громадського контролю.

Ані представницька (Верховна Рада чи ради будь-яких рівнів), ані виконавча влада (Президент, Прем'єр-міністр, Кабінет Міністрів, інші органи державного чи місцевого управління) не можуть мати впливу на роботу Вищої ради юстиції, відбір її членів, на кваліфікаційну оцінку та відбір членів суддівського корпусу.

Необхідно забезпечити можливість обрання до Вищої ради юстиції авторитетних зарубіжних юристів – суддів, прокурорів, адвокатів. 

Для створення підзвітної та підконтрольної суспільству судової та правоохоронної системи необхідно обов'язково запровадити виборність місцевих суддів, прокурорів і керманичів поліції. Суди присяжних повинні розглядати тяжкі та особливо тяжкі кримінальні злочини.

Громадська безпека на місцевому рівні має забезпечуватися силами місцевої поліції, яка формується на рівні громади, з місцевих громадян.

Свобода слова

Громадський контроль за владою неможливий без вільної журналістики й незалежної редакційної політики ЗМІ.
ЗМІ не можуть належати політикам чи контролюватися ними, а вплив їхніх власників має бути обмежений управлінням бізнес-процесами і бізнес-продуктами ЗМІ.

Функції донесення суспільно значущою інформації мають бути захищені від впливу з боку власників, що буде визначено у профільному Кодексі чи законі.

ЗМІ України необхідно деолігархізувати і демонополізувати.
Ніхто не може володіти такою кількістю ЗМІ, які сукупно покривають понад 25% аудиторії в тому чи іншому сегменті (ТБ, радіо, газети, Інтернет).

Економіка

Економіка нової української держави ґрунтуватиметься на принципі рівноправної конкуренції.

Податкова система стимулюватиме розвиток бізнесу – незалежно від його розмірів і галузевої приналежності. Її буде максимально автоматизовано, здебільшого переведено в електронну форму. Комунікація підприємця і громадянина з чиновником зведеться до мінімуму.

Наші принципи в економічній політиці:

  • пріоритет чесної праці, інновацій та економічної ініціативи;
  • держава як стимулятор стратегічного розвитку, регулятор і гарант соціальної справедливості та солідарності;
  • вільне підприємництво, що діє в умовах рівноправної конкуренції, – основне джерело багатства і робочих місць;
  • соціальна економіка, заснована на економічному динамізмі та громадянській відповідальності.

Щоб країна могла врятувати й розвинути свій економічний потенціал, потрібно не скорочувати робочі місця, а зберігати ті, що існують, та створювати нові – у промисловості, інноваційних галузях, які потребують висококваліфікованої робочої сили.

Необхідні програми держзамовлення і державно-приватних інвестицій у стратегічні галузі з високим технологічним потенціалом:

  • важке машинобудування (особливо енергетичне обладнання)
  • електроніка
  • авіабудування
  • суднобудування
  • космос
  • атомна промисловість
  • військова промисловість.

Земля сільськогосподарського призначення повинна визнаватись національним надбанням України.Мораторій на продаж сільськогосподарських земель слід продовжити, а орендні відносини необхідно переглянути в інтересах громадян – власників земельних паїв з урахуванням реальних ринкових ставок.  

Інвестиції в сільське господарство повинні залучатися із використанням механізмів довгострокової цільової оренди.

Держава має підтримувати створення та розвиток кооперативів у різних галузях сільського господарства задля підвищення ступеня переробки і виробництва конкурентоспроможних на світовому ринку продуктів харчування.

Стратегія енергетичної незалежності

Національна безпека і стабільне економічне зростання неможливі без розвиненої та незалежної енергетики. Жодна держава не повинна мати важелів для енергетичного шантажу України.

Ми представимо програму «Нова енергія для нової України», яка вирішить цю проблему, не поставивши під загрозу національні інтереси країни. Програма передбачає реконструкцію атомних електростанцій, термінову модернізацію устаткування теплових електростанцій (ТЕЦ), середній знос яких складає близько 80%, переорієнтацію котлів на спалювання палива, відмінного від газу (вугілля, мазут, пелети, біопаливо). Одним із стратегічних завдань програми має бути відновлення повного циклу вітчизняного виробництва тепловидільних ядерних елементів (ТВЕЛ) для українських атомних електростанцій.

Для приватних домоволодінь, підприємств малого та середнього бізнесу, особливо в районах з великим зносом опалювальних потужностей, необхідно прийняти державну програму установки автономного опалення (бойлерні системи, сонячні панелі тощо), з субсидіями та податковими пільгами учасникам.

Держава повинна надати допомогу громадянам у впровадженні енергозбереження на рівні кожного будинку.

Зовнішня політика

За 24 роки Україна поки що не знайшла свого місця в системі міжнародних відносин.

Зараз Україна перебуває в унікальному історичному стані – в її руках важіль світової історії. Але так буде недовго.

У країни два шляхи:
1) стати центром нової Європи, закріпити роль суб'єкта регіональної та світової політики

або

2) перетворитися на ще одні Балкани, безнадійну периферію Європи, але з гіршими природно-кліматичними умовами та рівнем життя.

Нинішня влада веде країну другим шляхом. Для великої країни з сильною індустрією і потенціалом регіонального лідера шлях периферії Європи призведе до деградації та розпаду.

Агресивна і токсична самоізоляція Росії порушила баланс регіональної системи. Із центру тяжіння РФ перетворюється на небезпечну країну-ізгоя, яка провокує хаос в різних регіонах світу і якій протистоїть увесь цивілізований світ. Стара Європа не має ресурсів і політичної волі, щоб повністю замістити РФ.

Цю роль може взяти на себе Україна, яка здатна стати новим суб'єктом розвитку, «Америкою» пострадянської Європи.

Ми запропонуємо зовнішньополітичну доктрину, яка дозволить Україні посісти провідні позиції щонайменше у трьох політичних просторах:
(1) Балто-Чорноморський простір
(2) «пострадянська», «нова» Європа (колишні європейські члени РЕВ і колишня Югославія)
(3) світова пострадянська діаспора

Доктрина заснована на принципах свободи, незалежності й суверенності держав, включаючи пріоритет дотримання прав людини та захист комерційних інтересів і республіканських інститутів.


Україна повинна суворо триматися курсу на вступ до ЄС і НАТО. Це цивілізаційний вектор розвитку нашої держави і основна запорука економічної та військової безпеки. Але Україна буде в цих структурах рівноправним партнером, а не прохачем-жертвою.

Така мета стратегічно передбачає:

  • створення системи регіональної безпеки Чорноморсько-Балтійської співдружності;
  • стратегічне партнерство зі США та Великою Британією;
  • стратегічне партнерство з ЄС;
  • активний розвиток політичних і економічних двосторонніх відносин з усіма державами, інтересам яких суперечить агресивна політика РФ (Туреччина, монархії Перської затоки, Ізраїль, Японія тощо);
  • те ж саме стосовно країн з великою українською діаспорою (Канада, Італія, Німеччина);
  • активна взаємодія на всіх рівнях з країнами Східної та Південно-Східної Європи, що їх РФ намагається використовувати як провідників «русского мира», насамперед на Балканах;
  • розвиток неурядових інструментів впливу України у світі (діаспора, політичні та економічні групи впливу, мас-медіа);
  • створення альтернативного центру тяжіння для пострадянського населення в усьому світі, робота з симпатиками України в РФ.

Відносини з Російською Федерацією

Після розпаду СРСР українсько-російські відносини розвивалися нерівно, частіше в залежності від настроїв еліт, а не від інтересів народів.

До Революції Гідності українські еліти так і не визначили принципів стосунків з Росією. Тим часом режим Путіна з м'якого авторитаризму поступово перетворився на агресивний і жорсткий. Його ідеологія «русского мира» – новий тип фашизму, в якому тоталітарний етнічний націоналізм змішаний з імперськими амбіціями. Ця ідеологія несумісна з цінностями цивілізованого світу, відображеними у Загальній декларації прав людини.

Війна Путіна проти України – це війна проти цінностей сучасного світу, проти всіх людей, котрі їх розділяють.

Режим Путіна не дорівнює Російській Федерації.

Громадяни РФ – такі ж самі жертви режиму Путіна і його тотальної пропаганди, як були німці в гітлерівській Німеччині. Не всі росіяни підтримують путінський режим і загарбницьку війну, є й ті, хто доступними способами намагається боротися з цим божевіллям.
Зв'язки українців і росіян – економічні, культурні, сімейні – неможливо й непотрібно розривати одразу й назавжди, якщо ці конкретні росіяни не поділяють ідей «русского мира».

Зараз загроза розпаду України та її поглинання з боку зовнішнього агресора – РФ – вимагає консолідації українського суспільства та відповідального й рішучого лідерства. А не співпраці з ворогом. 

Торгово-економічні стосунки з РФ мають бути поступово зведені до мінімуму. 
Для підприємств, пов'язаних з РФ у виробничому циклі, буде запропоновано державну програму переорієнтації. 

Україна має стати енергетично незалежною від РФ.

На період конфлікту для російських громадян в Україні має бути запроваджений візовий режим.

Ідеологію «русского мира» й публічну демонстрацію її символів необхідно заборонити в Україні як тоталітарні та людиноненависницькі.

Майно громадян РФ, котрі будь-коли публічно чи матеріально підтримали ідеологію «русского мира» і/або агресію проти України, котрі займають посади на державній службі в РФ, а також включені до санкційних списків ЄС і США, має бути націоналізовано без відшкодування вартості.

Україна надаватиме підтримку громадянам РФ та їх об'єднанням, які виступають проти режиму Путіна та ідеології «русского мира».

Формат мирних переговорів з Росією слід розширити до участі щонайменше єдиного представника ЄС (Брюсселя), США, Великої Британії, Польщі, Білорусі та однієї з країн Балтії (на ротаційній основі або на рівні єдиного представника Литви, Латвії та Естонії).

Відновлення повноцінних відносин з РФ можливе тільки після повернення окупованих нею територій, включно з Кримом, виплати репарацій та проведення міжнародного трибуналу над вищими посадовими особами РФ, винними у скоєнні міжнародних злочинів в Україні, а також публічної відмови РФ від імперський амбіцій та ідей «русского мира».

Україна буде докладати всіх зусиль для організації такого трибуналу найближчим часом. Для цього терміново необхідно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

Крим, конфлікт на Донбасі

Крим повинен бути визнаний анексованою територією, а окремі райони Донецької та Луганської областей – окупованими територіями.

Але якщо зайняти пасивну позицію, як це робить нинішня влада, то ці території Україна втратить назавжди.

Це посилить симпатії до сепаратистів і РФ мешканців території Донбасу, що перебуває зараз під контролем України, створить загрозу її відторгнення та призведе до дестабілізації в інших областях сходу і півдня України.

До повернення Донбасу та Криму під контроль України потрібно вести активну роботу з мешканцями цих територій, показуючи, що в Україні вони та їхні діти мають більше перспектив, прав, свобод і можливостей, аніж під окупацією держави-ізгоя.

Принципи політики щодо окупованих територій:

  • Донбас і Крим – це Україна, там живуть громадяни України, держава відповідальна за них.
  • Лояльним до України переселенцям з окупованих територій буде надано повноцінуа соціальну підтримку, в тому числі житло та роботу.
  • Громадяни України повинні отримати всіляку державну підтримку у захисті власності, що залишилася на анексованих і окупованих територіях.
  • Районам Донбасу, підконтрольним Україні, необхідно надати потужну економічну підтримку; їх потрібно зробити «вітринами» реформ.
  • Проблема не може бути вирішена «великою кров'ю» – Україна має достатньо важелів, щоб змінювати на свою користь настрої місцевих еліт і простих людей.
  • Політика стосовно окупантів і сепаратистів має бути принципово різною, оскільки у них різні цілі та інтереси; із сепаратистами треба вести прямі переговори без участі РФ та її представників.
  • На період російської окупації економічні відносини з цими територіями слід припинити, соціальні зобов'язання – відкласти (пенсії та допомоги за цей період в повному обсязі будуть виплачені після повернення повного контролю над територіями і тільки громадянам, які не брали участі у терористичних формуваннях та не працювали в окупаційній адміністрації).
  • На період, поки Україна не має можливості відновити контроль над частиною кордону з РФ, зв'язки з цими регіонами треба звести до гуманітарних і просвітницьких, насамперед – до організації потужної інформаційної кампанії, спрямованої на зміну політичних цінностей жителів регіону.
  • Після реінтеграції ці регіони не повинні мати офіційного статусу, «особливого», у порівнянні з іншими, але їхні особливості слід враховувати в державній політиці.
  • Після завершення конфлікту комбатантам – громадянам України буде надано амністію відповідно до Женевських конвенцій 1949 року.

Національна безпека та оборона

Членство України в ЄС і НАТО є не тільки основною запорукою економічної та військової безпеки країни і нації, але й цивілізаційним вектором розвитку нової держави.

Основою захисту країни повинна стати професійна контрактна армія, в якій кожен військовий буде забезпечений високою зарплатою та повним соціальним пакетом для його сім'ї.

Добровольчий корпус має стати частиною системи національної безпеки й оборони, а його членів необхідно забезпечити достатнім матеріальним утриманням та соціальним пакетом. При цьому добровольчий корпус буде відкритий для служби іноземних громадян, які бажають взяти участь у захисті України.

В умовах збереження загрози російської агресії необхідно залишити строкову службу на 12 місяців з наданням можливості її проходження як у ЗСУ та добровольчому корпусі, так і на альтернативних державних роботах.
Служба за призовом забезпечить основу сил територіальної оборони (за моделлю Скандинавії та країн Балтії), участь у яких буде неодмінною умовою отримання всієї повноти громадянських прав для більшості громадян (за прикладом Швейцарії).

Доктрина розвитку Збройних Сил України має розроблятися відповідно до стратегій і стандартів НАТО, що дозволить з максимальною ефективністю задіяти вітчизняний військово-промисловий комплекс.

Решта громадян повинні отримати можливість захищати Україну в лавах добровольчих сил і сучасної системи цивільної оборони країни, побудованої за європейськими зразками.

Право громадян зберігати і носити зброю є запорукою національної безпеки і оборони країни.

Громадянство України

Особи, які підтримують сепаратизм, мають бути позбавлені українського громадянства.

Можливість отримання громадянства України має бути надана лояльним інвесторам в економіку країни, а також українським патріотам в діаспорах та іноземним громадянам, які взяли участь у захисті України від російської агресії та окупації.

Медицина, освіта, соціальне забезпечення

Держава має бути регулятором і гарантом соціальної справедливості.

Ми прагнемо реалізувати на практиці основні соціальні права: на освіту, охорону здоров'я, гідну роботу, соціальне забезпечення, житло, здорове довкілля. 

Державні (суспільні) медичні установи мають бути модернізовані за підтримки бізнесу.

Держава повинна гарантувати високу якість безкоштовної невідкладної та первинної медичної допомоги, а також забезпечити медичне страхування громадянам, які перебувають на державному забезпеченні.
Решті громадян держава зобов'язана забезпечити високі стандарти страхової медицини світового рівня.

Громадяни повинні отримати право самостійно наповнювати додаткові особисті рахунки в Пенсійному фонді та новому Фонді соціально-медичного страхування. Збереження цих коштів має гарантуватися державою.
Громадяни повинні мати право передавати залишки коштів на цих рахунках у спадок. 

Шкільний учитель має бути звільнений від адміністративного диктату, пострадянська надбудова над школою (департаменти освіти) потребує радикального скорочення. Директори шкіл будуть обиратися педагогічним колективом, з обов'язковою участю батьківських комітетів.

Вишам буде надано широку автономію, а кожен випускник школи повинен отримати персональний грант на вищу освіту – відповідно до результатів ЗНО. Найталановитіші будуть навчатися у кращих вищих навчальних закладах світу за державний кошт.


Громадяни, які проживають на територіях підвищених екологічних ризиків, за рахунок екологічного збору підприємств повинні бути забезпечені додатковими грошовими виплатами на свої медичні страхові рахунки.